Нові правила маркування харчів

img

За півроку продукти маркуватимуть інакше, згідно з новим Законом «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Купуючи харчі в магазинах, люди зазвичай звертають увагу на інформацію на упаковці, як мінімум перевіряючи термін придатності.

Новий закон покликаний удосконалити та привести до європейських стандартів правила маркування харчів в Україні. Його норми стосуються як вітчизняних, так і закордонних продуктів, що реалізуються в нас. Але деякі положення створюють підґрунтя для небезпечних маніпуляцій.

Що має бути вказано на упаковці?

Досі маркування продуктів регулювалося державними стандартами. Але ДСТУ суттєво різняться для кожної галузі. Ось основні положення нового закону про маркування:

  • На кожній етикетці обов’язково мають бути вказані повний перелік інгредієнтів, вміст цукру, наявність і позначення харчових добавок та барвників. Обов’язковою є інформація про наявність алергенів та їх різновид (лактоза, арахіс тощо). У переліку інгредієнтів вона повинна бути виділена шрифтом, стилем або кольором.
  • Інформація на упаковці має бути написана розбірливо. Відповідно до європейського стандарту мінімальна висота шрифту для написів без виносних елементів не може бути меншою ніж 1,2 мм (або 0,9 мм, якщо маленька упаковка). Для порівняння: нині в Україні дозволяється 0,8 мм, тобто прочитати написане майже неможливо.
  • Законом запроваджуються однакові вимоги до надання інформації про харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційним способом (теле- чи інтернет-магазини), і ті, що реалізуються у звичайних магазинах.
  • Обов’язковим є інформування споживачів про те, чи піддавався харчовий продукт заморожуванню та розморожуванню. Для фаршу і заморожених продуктів треба вказувати вміст води в кілограмі, якщо її більше ніж 5%.
  • Застосовується новий для України підхід до позначення термінів придатності продукту залежно від того, чи є він швидкопсувним у зв’язку з його мікробіологічними властивостями. Для швидкопсувних харчів залишать маркування «використати до», а для решти вводиться поняття «мінімальний термін придатності». Це дата, після якої продукт усе ще можна вживати, але не виключена зміна деяких його властивостей.
  • Для свіжих овочів та фруктів, алкоголю, хліба, солодощів, солі, цукру й оцту термін придатності можна не вказувати, але за потреби необхідно інформувати про умови зберігання, за яких продукт не втратить своїх властивостей. Якщо продукт зберігається не більш як 3 місяці, достатньо зазначити день і місяць виробництва, якщо від 3 до 18 місяців — місяць і рік, якщо понад 18 місяців — рік виробництва. При цьому продавці добровільно вказуватимуть мінімальний термін придатності для продуктів, які фасуються безпосередньо в магазинах або реалізуються на вагу.

Недоліки закону

Цей закон має і певні недоліки, що створюють підґрунтя для маніпуляцій. Законодавці чомусь вирішили, що деяка інформація на упаковці зайва. Зокрема, тепер можна буде не вказувати калорійність, а на деяких продуктах і точний термін реалізації. Також зникли з переліку обов’язкових згадки про рослинні олії, зокрема й пальмову, хімічні добавки та залишки ветеринарних препаратів. Це стосується тільки продуктів із мінімальним ступенем переробки: молока, кефіру, сиру, масла, сметани. Також необов’язково буде вказувати процентний вміст інгредієнтів, можна писати тільки найменування.

Можливі маніпуляції

Припустімо, людина приходить у магазин, де сир, ковбасу або рибу продають на вагу з великих упаковок. Закон про маркування дозволяє продавцеві самому вирішувати, чи вказувати обмеження щодо терміну реалізації товару, який фасується на місці. Тобто це вже необов’язкова вимога. Наприклад, покупець хоче взяти нарізану ковбасу, але на вигляд вона несвіжа. На претензію продавець може відповісти, що термін придатності не закінчився. Але ті терміни прописані для зберігання у вакуумній упаковці. А коли її було розпаковано, невідомо.

Або на ціннику для крупи, яку продають на вагу, можуть написати, що термін реалізації становить, наприклад, 3720 годин. Як у такому разі вирахувати, прострочений товар чи ні?

Багато нарікань викликає стаття про використання терміна «вжити до». У західній практиці на товарах пишуть «use by», тобто «використати до», або ж «best before». Останній напис означає, що продукт можна споживати піcля вказaнoї дати. Він може змінити деякі властивості (наприклад, колір, смак, запах), але залишиться безпечним для здоров’я. Тобто це питання якості, a не безпеки. А от «use bу» oзнaчaє, щo пpoдукт категорично не можна споживати піcля вкaзaнoї дaти.

Якщо у ваші права споживача порушені - зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію Центру захисту киян 0 800 30 2019. Наші юристи пікажуть що робити у такому разі.

Центр захисту киян створено для інформування жителів міста та надання безкоштовної допомоги у вирішенні проблемних питань. Тут можна отримати юридичну консультацію, рекомендації щодо оформлення документів та звернень, пройти курси цифрової грамотності та отримати підтримку в реалізації власних ідей та проектів на користь міста.

Зв’язатися з нами
Гаряча лінія 0(800)30-20-19

Отримайте РЕАЛЬНУ допомогу в найкоротші терміни

Заповніть форму