Як мешканці керуватимуть своєю багатоповерхівкою?

img

З травня офіційно запрацював новий Закон «Про житлово-комунальні послуги», який має змінити життя мільйонів українців. І насамперед це стосується мешканців багатоповерхівок, які отримають нові важелі керування спільною власністю.

На сьогодні законодавство чітко розділяє житлові та комунальні послуги.

Житлові послуги — це те, що досі називалося утриманням будинків і прибудинкових територій, а тепер послуги з управління. Влада не встановлює тут жорстких тарифів, це предмет домовленості між споживачами і надавачами. Йдеться про витрати на освітлення місць загального користування, на поточний ремонт обладнання, внутрішніх комунікацій, труб, на прибирання під’їздів і території тощо.

Комунальні послуги — це опалення, гаряча та холодна вода, водовідведення, вивезення сміття, газ та електроенергія. Однак на постачання газу та електрики в нас уже укладені прямі договори, і їхня вартість регулюється іншими законами та підзаконними актами. Але з 1 травня суттєво змінюється механізм відносин між споживачами та операторами послуг.

Новий закон передбачає чотири моделі відносин між власниками житла та постачальниками послуг. Але важливо знати, що з’являється нова дійова особа — управитель, якого люди обиратимуть і найматимуть на власний розсуд. Він стане посередником у вирішенні більшості питань, що виникають у житлово-комунальній сфері. Звісно, за свою роботу управитель має отримувати плату.

Сьогодні перед кожним, хто живе в багатоповерхівці, стоїть вибір: або вирішувати всі питання самостійно, або об’єднатися з іншими мешканцями й робити все спільно, або довірити це найманому фахівцеві. Є чотири моделі подальших дій.

Перша модель — залишити все як є. Адже згідно з перехідними положеннями закону всі функції, які стосуються надання житлових послуг, виконуватиме той самий ЖЕК, що був до цього. На обсяг і якість тих робіт люди практично не впливатимуть. А щоб змінити, наприклад, перелік або вартість послуг, мешканцям доведеться проводити загальні збори. Адже ЖЕК в односторонньому порядку зробити це вже не зможе.

Крім того, з 1 травня оператори комунальних послуг мають подавати тепло та воду тільки до загальнобудинкового лічильника. А вже як і в яких обсягах вода й тепло потраплятимуть у квартири, мешканці вирішуватимуть самостійно.

Друга модель — розширений індивідуальний договір із постачальниками послуг, у якому чітко вказується, скільки споживач платитиме за поточне утримання внутрішньобудинкових мереж. Постачальники води обслуговуватимуть мережі її подачі безпосередньо до квартири, а постачальники тепла підтримуватимуть внутрішні опалювальні мережі. Але ціну за такі додаткові послуги компанії-монополісти встановлюють на власний розсуд.

Якщо мешканці будинку відмовилися від першого варіанта, тому що бояться залишитися наодинці з прогнилими трубами й батареями, а другий для них занадто дорогий, є ще третій і четвертий варіанти — колективне споживання та колективний договір. Вони схожі між собою. Різниця лише в тому, що третій передбачає створення ОСББ, яке збирає з мешканців гроші й експлуатує внутрішні мережі та іншу інфраструктуру, а четвертий — обрання управителя, з яким укладається договір і який бере на себе функції з утримання будинку та прибудинкової території.

Якщо у вас виникли питання щодо форми управління у вашому будинку, або як це зробити  зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію Центру захисту 0 800 30 2019. Наші юристи вас проконсультують та нададуть необхідну інформацію.

 

Центр захисту киян створено для інформування жителів міста та надання безкоштовної допомоги у вирішенні проблемних питань. Тут можна отримати юридичну консультацію, рекомендації щодо оформлення документів та звернень, пройти курси цифрової грамотності та отримати підтримку в реалізації власних ідей та проектів на користь міста.

Зв’язатися з нами
Гаряча лінія 0(800)30-20-19

Отримайте РЕАЛЬНУ допомогу в найкоротші терміни

Заповніть форму